Коханий мій,
Словами про розлуку розтривожений.
Стоїш тихенько ти, ніким не прошений,
На перехресті юності забав.
Мій янголе,
Юначе, зачарований мандрівкою
За тою осяйною з неба зіркою,
Яку мені принести обіцяв.
Приспів:
У розпалі
Чиїхось правд, чиїхось бід
Згубились ми. І від зими і до весни
Серед чужих обіймів і серед чужих розмов.
Ти осені
Розвіяної листям світу осені,
В холодний вітер схованої осені
Шукав до мене стежку і знайшов.
І у очах
І у очах моїх побачиш вперше ти:
Горять чужі, збудовані чомусь світи,
Й розплату за неспалені мости.
Стояли ми
Відірвані, загублені і знайдені,
Самим життям і долею віднайдені,
Аби надалі просто поруч йти.
Приспів