Я, я, я, я
Залишаю свій дім
Я, я, я, я
Залишаю все в нім
Я, я, я, я
Лечу подихом в вись
Я, я
Не дивитимусь вниз
Не дивитимусь…
Знаєш, тільки там, де мій храм
Я могла би залишатися собою навічно
Знову незакінчена гра
На повторі боротьба протиріч. Навіщо?
Стіни, що сцілювали сотні разів
Старий керамзит вперемішку з бетоном
Із гулом, і стоном тут спогадів тона
Та все одно вдома. Чуєш? Я вдома
Постріл ― промах
Знову кличе ціль, значить, я готова
І що там далі: тест чи залік?
Між порожніх вулиць чи в повнім залі?
Що я залишаю за собою, тільки хто б це знав?
Там я падала додолу й піднімалась з дна
Там збирала по крупиці своє справжнє "я"
Плям нема, та звести їх колір аж ніяк. І я…
Все відпускаю. Не хочу тримати
Всередині зла
Ми не ідеалі, то просто кривою
То рівно на злам
Побачене вчора ― це досвід сьогодні
Для нового дня
Сховаю тихенько це в серці… І я…
Я, я, я, я
Залишаю свій дім
Я, я, я, я
Залишаю все в нім
Я, я, я, я
Лечу подихом в вись
Я, я
Не дивитимусь вниз
Не дивитимусь…
Я купу-купу-купу разів мутила посів
Я так палко чекала врожаю
І скільки було збитих колін?
Життєвий трамплін я вкопала
Я ж відкопаю. Чула
Мільйони обіцянь, мільйони переконливих слів
Та граблі помічено: брати тут нічого
З новими силами я іду далі
Ти не проси мене знову обертатися назад
Як чиста сльоза, я відкрита до всього нового
Знову обертатися назад. Він, як новий фасад:
І яскравий, і свіжий. І знову я іду з богом
Там, за рогом, відображення моє між цих камер
В горлі комом
В пляшці кава. Мов реклама Комфі, я всім цікава
Цікава, цікава…
Будеш дивитись на мене, як завше
В середені щось одізветься. Більше ні слова
Я, вставши, піду собі далі, куди так веде мене серце
Готова до змін, я пірну з головою
Залишиться тільки ім'я.. Моє ім'я
Все інше сховаю десь тихо за ребрами… І я…
Я, я, я, я
Залишаю свій дім
Я, я, я, я
Залишаю все в нім
Я, я, я, я
Лечу подихом в вись
Я, я
Не дивитимусь вниз
Не дивитимусь…
2018