Стоїть гора високaя,
А під горою гай, гай, гай
Зелений гай, густесенький,
Неначе справді рай.
Під гаєм в’ється річенька,
Мов скло, вода блистить, блистить,
Долиною зеленою,
Кудись вона біжить.
Над берегом, у затишку,
Прив’язані стоять човни,
Три верби там схилилися,
Мов журяться вони. (ост 2 рядки - 2)
До вас, ще верби, ви мої,
Ще вернеться весна, весна.
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона! (ост 2 рядки - 2)