Грала доля, на трембіті мелодію сну,
Серед поля, де вже ніхто не встане,
Зловив за сукню весну я
Гей, Весно, віджени від землі моєї чорнії орди,
Гей Весно, подаруй мені свої чарівні акорди.
А над світом матінка-правда шукала діток своїх,
Буде світло, я вас сховаю, зігрію, не пущу у гріх
Гей, Весно, ти повертаєш життя у природу,
Гей, Весно, коли вже ж ти прийдеш й до мого народу.