Ще не прокинулась - ти гладиш вже моє плече.
Чому уранці ти такий хороший?
Чому у тебе знову добрі очі і таке лице?
Можливо, вкрасти мене хочеш...
Вкрасти хочеш...
Зламай мене навпіл, зламай мене навпіл,
Прибий цвяхами до стіни.
І звіряй по мені свій годинник,
Чіпляй на мене свої медалі.
Ще не забула про вчорашнє - ти вже знову тут...
Стоїш з своїми мертвими квітами.
Чекаєш, поки я тебе пробачу й знову поведусь,
Що ти, насправді, був невинен,
Що ти був невинен...
Зламай мене навпіл, зламай мене навпіл,
Прибий цвяхами до стіни.
І звіряй по мені свій годинник,
Чіпляй на мене свої медалі.
Згадай мені цей день, як крихітний трофей
Я більше вже не вільна...
Зламай мене навпіл, зламай мене навпіл,
Прибий цвяхами до стіни.
І звіряй по мені свій годинник,
Чіпляй на мене свої медалі.