У вир нових ідей та нових перевтілень,
Від посмішки до втоми кожен день несу гірку печаль.
У цьому світі я, як звір, не злий, але голодний,
Залишив в твому серці лише страх і сумління жаль.
Очами п’ю дощі,
В Господніх вікнах темно.
У тілі відчуття живі.
Бо ти від них рванеш,
В тобі мужніють ті, напевно,
Вже ставлять всі,
Всі крапки над "і". (2)
Всі кажуть бути ніжним,
Всі кажуть бути добрим.
Всі кажуть бути щедрим,
Практичним і холодним.
Це світ, це сон,
Ти з нього врятувався,
Ти вишини не злякався,
Бо зроду не здавався.
О, не питай чому в мені така турбота,
О, не шукай, ти знаєш, та, але не варто,
О, тільки знай, я маю все але нещасний,
Бо ти одна кохаєш так, наче безпорадний я.
Запал короткочасний закінчив свою дію,
Я зрадив тобі, люба, ти ж знаєш, я це вмію.
За те, що ми тілесні, за те, що ми давно догрались,
За те, що в цьому світі нікому у вірності не клялись...