Вечір повіяв купаючись морем,
Місяць повісив заплакані зорі.
Що було небом сховалось в калюжі,
Ніч постили, лягай і подумай.
Як тобі спиться і, що тобі снилось,
Сьогодні на вчора, від завтра в вівторок?
Вибач мала, я заплутався в соснах.
Те, що ти робиш, мій мозок виносить.
Приспів:
Засинай! Засинай!
П’ять тисяч фільмів і тисячу ночей,
Ми заспівали в унісонені очі.
Скільки забули і, скільки ще буде
Наших, чужих, заблукавших недуже?
Може не треба вже пола і досить
Можна води, ми напилися вдосталь.
Дайте ж їм хліба, залиште на волю.
Голод і воля – це те, що нас носить.
Приспів:
Засинай! Засинай!
Засинай! Засинай!
Засинай! Засинай!
Засинай! Засинай!
Засинай! Засинай!