Вай-фай вирубай - себе відчувай!
Крок уперед, залітай і зривай.
Я ніби у панцирі, серце не глянцеве,
Маска зі слів на лице самозванцеві.
Всі ці ходи, забуваю, хто ти.
Серце відкрий - піднімайся, лети!
Набридлі екрани, думки мої вкрали,
Зненацька застали, мене не спитали!
Офлаайн...
В повітряник замках загналась у рамки,
Збирала я серце своє по уламках.
Фото за фото, хто ти, істото?
Тікала в мережі, знайшла лиш болото...
Я стирала межі,
Ховалась самотньо, у сітях безмежжя.
Виходь з пустоти, покажи, хто є ти!
Біжи з віртуалі - Ти сильніший в реалі!
Офлаайн...
Ти потрібен собі
Не в моніторі - в житті,
Від іллюзій йти,
На стінах графіті.
Ти потрібен собі,
Щоб порвати межі,
Так потрібен собі,
Але не в мережі...
ПЕРЕВОД
Вай-фай вырубай, себя открывай,
Шагая вперёд залетай и срывай
Как будто бы в панцире, с сердцем не глянцевым,
Маски из слов все с лица самозванца.
Все эти ходы, забываю кто ты,
Сердце открой, поднимайся, лети,
Задрали экраны, все мысли украли,
Нежданно застали, спросить не пытались!
Офлайн...
Воздушные замки загнали нас в рамки,
Лепила я сердце своё из остатков,
Фото за фото, кто же ты, кто ты?
Бежала я в сети, нашла лишь болото.
Я стираю грани, скрываюсь одна
В сетях необъятных.
Выйди из пустоты, покажи, кто есть ты,
Оставляй виртуали - Ты сильнее в реале.
Офлайн...
Ты так нужен себе,
Не в мониторе, а здесь,
От иллюзий уйти,
На стенах графити.
Ты так нужен себе,
Разорвать все нити,
Так ты нужен себе,
Только вот не в сети.
2019