музика і слова - Ірина Білик
Вона мені сьогодні подзвонила,
Сказала, що не може більше так.
Сказала, що вона - твоя дружина,
А я - ніхто, і звуть мене - ніяк.
Вона мене благала зупинитись,
Віддати, що належить тільки їй.
Та як на тебе можу не дивитись,
Для мене ти - один, ти - тільки мій!
Пр.
Ти - мій!
Ти - мій!
Ти - мій!
Ти - мій!
Для неї я, звичайно, справжнє горе,
Для тебе - море ніжності й тепла.
"Забудь його", - мені усі говорять,
Та я без тебе жити б не змогла!
Пр.
Вона мені сьогодні подзвонила,
Сказала, що не може більше так...