Часом буває так шо хочеш почути
Речi яких нiколи б не знати
I тягне за руку тебе в то мiсце
Де думаєш краще б очей не мати
Ти дивишся в кухнi на кран i воду
А правда нiзвiдки не виходить
I дивляться в очi тобi знайомi а їхнi очi твоїм говорять
Спи собi сама коли бiля тебе мене нема
Часом буває так шо в магазинi ти хочеш крикнути -
Ну в чому я винна
Тебе окидають розумiючим оком
Дуже болить хоча й ненароком
I ти ростеш старiєш вмираєш
А тої правди так i не знаєш
Боїшся її i вiд неї втiкаєш
I в стiнах своїх ти одна засинаєш