(Гр. Чубай)
А я тебе давно уже забув
Чому ж тепер ти знову прилітаєш
В літаках пребілих снів
На засмучені аеродроми моїх очей
Чому ти знову
Повідаєш історію про дим
Який вертається до свого вогнища
Начебто знову хоче стати полум'ям
Я прокидаюсь опівночі
Щоб засвітити свічку забуття
Траву із ночі зву
До свічки тої кажу
Траво травице
Будь зеленою
Най буде все як є...
Зорю померлу
Зву із ночі темної кажу
Нетреба зоре не спалахуй
Най буде все як є
А той літак
Вже невмолимо близько
А ти усміхнена вже сходиш трапом
Щоб загасити свічку