(К. Москалець)
Завтра прийде до кімнати
Твоїх друзів - небагато
Вип'єте - холодного вина
Хтось принесе білі айстри
Скаже хтось: життя прекрасне
Так, життя - прекрасне,
А вона сидітиме сумна
Буде пити - не п'яніти
Від дешевого вина
Я співатиму для неї
Аж бринітиме кришталь
Чи хіба зуміє голос
Подолати цю печаль
Так у світі повелося
Я люблю її волосся
Я люблю її думки й вуста
Та невдовзі прийде осінь
Ми усі розбіжимося
По русифікованих містах
Лиш вона сидітиме сумна
Буде пити - не п'яніти
Від дешевого вина
Моя дівчинко печальна,
Моя доле золота
Я продовжую кричати
Ніч безмежна і пуста