Ти любиш цю землю зiгрiту
I сонце, що тихо встає.
Обличчя пiвденного вiтру
Так схоже менi на твоє.
В якому, не знаю, столiттi
Був завжди, був скрiзь i нiде,
Пiвденного вiтру обличчя
Крiзь нiч я побачу i день.
Не знаю, зустрiнемось де ми,
Чи в парках [...] згорим,
Назустрiч лиш вiтер пiвденний,
Блукає вiн шляхом моїм.
I хто вiн, цей вiтер, i звiдки?
Куди за собою вiн зве?
В обличчi пiвденного вiтру
Впiзнаю я тiльки тебе.
Цей вiтер такий старовинний
З далеких-далеких країн,
Шепоче молитви руїнам,
Щоб встали вони iз руїн.
I я на шляху того вiтру
Iду i згораю в вогнi.
Обернешся ти непомiтно,
Щоб глянути в очi менi.
Ти любиш цю землю зiгрiту
I сонце, що тихо встає
Обличчя пiвденного вiтру
Так схоже менi на твоє
В якому, не знаю, столiттi
Був завжди, був скрiзь i нiде,
Пiвденного вiтру обличчя
Крiзь нiч я побачу i день.
В якому, не знаю, столiттi
Був завжди, був скрiзь i нiде,
Пiвденного вiтру обличчя
Крiзь нiч я побачу i день.