Як заповільнене кіно
Стихають тіні за вікном
І запах кави з молоком...
Світанок у моїй руці
В тумані, наче в молоці,
Лиш ти і я на світі цим.
Якби не знати взагалі,
Що відбувається, коли
В мені розтоплюється лід...
Слова навмисно загублю,
Бо ще повірити боюсь,
Що, може, я тебе люблю.
Це не тільки шоколад,
Смак ванілі на губах,
Це, коли уже не можеш
Повернутися назад.
У кіноверсії життя,
На смак солодкі почуття,
Це знаєш ти і знаю я.
Та все придумаємо ми,
Які залишились дітьми
У світі світла і пітьми.
Це не тільки шоколад,
Смак ванілі на губах,
Це,коли уже не можеш
Повернутися назад.
Це не тільки шоколад,
Смак ванілі на губах,
Це,коли уже не можеш
Повернутися назад.