Прокидайся , земле моя ,
Зігрівають руки Христа твої ниви !
Алілуйя !
Йде він травами степовими
Оросивши іх сльозами золотими .
Алілуйя !
Сходить сонце над водою ,
Над рікою золотою .
Ії потоки рясні
Омиватимуть знов
Спраглі людськи уста –
Воля Христа !
Сходить день на поснулі поля ,
Тьмяніє зелена зоря .
Вона плаче –
То остання з ії ночей .
Старі руки в Бога молодого ,
Крізь пробиті долоні його
Я побачу відзеркалення власних очей .
Сходить сонце над водою ,
Над рікою золотою .
Ії потоки рясні
Змиватимуть знов
Пролиту кров .
“ З Ісусом ! “ – промовляють уста .
Великого поста
Я з Ісусом .
То є воля Христа .
Сила Божа промайнула
Божі іскри щедро сипанула
В мої вікна .
Алілуя !
Але іскра одна надто заіскрила ,
Зажевріла з неї ватра та й згоріла
Моя хата .
Така доля моя .
А.Середа 1992р .