Коли музичка загра штаєра (танець),
ой, діріді, раді, ой, діріді, ра,
зара ду танцю бери мні хулєра,
ой, діріді, раді, ойра.
Куждий єдин гуля, наставляє вуха,
Як не танцює, то музики слуха.
Міську аранжер, тиж файний хлупака,
Він пу французькі навіть балака:
Авансе! Курдемами! Паспарту! Деволяй!
Шерше ля фам! Мулєн Руж! Трібуне! Помпадур!
(тут аранжувальник вигукує перші ліпші словечка).
Хоць мало котрий його капуї (розуміє),
Алі в фіґурах вшиску кляпуї ( все грає, все в порядку).
Як Юзьку Франці відбив риваля (суперника),
Того відразу взяли ду шпиталя.
Дуже за Юзька злякалась гебра (компанія),
Алі тому тільку пукли штири ребра
Бу на Личакові треба фест фраєра,
Аби з батярами гуцати штаєра (танцювати).
Якби не було панни Людвіки,
То би не було файні музики,
Бо вона куждий танець нам уміля (робить милішим),
І на гармоні пірша кляса шпіля (грає).