У рожевім кипінні садів
Зров у світ завітала весна,
І сполохане серце без слів
Знов шепоче, що прийде Вона.
Приспів:
Вона - то моє сірооке кохання,
Вона - мов розкритий тюльпана бутон,
Вона - то і біль, і розлука, й страждання,
Вона - мій дурман наркотичний, мій сон.
Я віками чекаю на Неї,
Я вже стільки життяв пережив,
Що уже я, напевно, не знаю,
Чи, бува, я Її не наснив?