Десь є біла вежа,
Біла вежа, де хмари мешкають.
Звідти виходять – дощі виводять.
Звідти виходять – туди й повертаються.
Спати лягають, туманом гойдають
Світ.
За небокраєм біла вежа.
Біла вежа, де хмари мешкають.
Звідти випливають – по світу блукають.
Небо обгортають, спокою не знають,
Дощами поливають
Світ.
Десь є біла вежа.
Біла вежа, де хмари мешкають.
Звідти вилітають – по світу блукають.
Спокою не знають, сльози розливають.
Мрії розсипають в
Світ.