Тремтіли коні на стерні,
В тумані сивім.
У старовинному вбранні
Ти йшла на сиглін.
У плесі ніби у душі,
Ховала небо.
Із двох ущелин два вужі
Повзли до тебе.
Затамувала страх і біль...
Письмом зловіщим
Лягла на мох іскриста сіль
З небесних тріщин
Летіла глиця золота
Крізь лоно голе...
Сліпе іржання доліта
І серце коле.