Село.
Городи понад лiсом,
I тиша,
Майже нежива.
Дерева є
У тому лiсi,
Де церкви
Просто не бува.
I п’єш не сiк,
А кров берези,
I небеса
Вже замалi.
Якщо колись
Ходив по лезу,
То вже не вмієш
По землi.
Не вмієш
Навiть покохати -
Хiба що затулять роти.
У тебе ще лишилась хата,
З якої встати
I пiти.
Тому i йдеш
З самим собою
На чорний шлях, на дику путь.
Ти взяв меча
До того бою,
В якому душi
Не живуть.