Жовті "коси"-дні цвітуть на мокрих луках,
Як за днів дитинства в кучерявій млі,
Вилітають ластівками стріли з лука,
Білі стріли літ.
Оси золотіє в "черках" троянд розквітлих,
Мокрі зорі куряться під тихий вечір,
Ще горить твоєї молодості світло
Та новий десяток літ береш на плечі...
Чуєш, Батьківщина свого сина кличе
Найпростішим неповторним вічним словом?
У воді відбились зорі і обличчя -
Кароокі люди і співуча мова...