Хто так тихо прийшов невiдомий,
оповитий серпанком утоми,
коли мiсто мовчало ночами,
коли мiсто мовчало ночами...
Зашептали розлогi свiтання,
i шептала-пливла до свiтання
зачарована хвиля гiлля,
зачарована хвиля гiлля...
А як бризнули променi сонця,
чи не бачили шиби вiконця
за хвилину любовi болi,
за хвилину любовi болi...
Хто так тихо прийшов невiдомий,
оповитий серпанком утоми,
коли мiсто мовчало ночами,
коли мiсто мовчало ночами...