Ой тяжкая, ой тяжкая домовина,
а червоная китайка, мов калина...
А червоная китайка - Україна...
Ой тяжкая, ой тяжкая домовина...
Лиш вишневий цвiт шляхи курнi вкриває
й рушники в пiвнях червоних аж кривавлять...
Ой, були пiснi веселi тай немає,
лиш вишневий цвiт шляхи курнi вкриває...
Ген, з-за лiсу, з-за дiброви гайдамаки
-Ми розвiєм чорне горе дрiбнiш маку...
А в руках дзвiнкi шаблюки та домахи...
Ген, з-за лiсу, з-за дiброви гайдамаки...
Хто сказав, що з нами Батька вже немає?
А чия ж то кобза буйно виграває,
i до нас його словами промовляє?
Хто сказав, що з нами Батька вже немає?..
Ви не вiрте, ходить, ходить помiж людьми,
а в трунi не прах - ножаки обоюднi.
Тай пропали, тiльки голос не забудьмо...
Ви не вiрте, ходить, ходить помiж людьми.