Ой у горі роман цвіте,
Долиною козак іде
Та й у журби питається:
"З ким ж та доля пишається?
Чи у шинку з багачами?
Чи у степу з чумаками?
Чи у полі на роздоллі
З вітром віється поволі?"
Не там, не там, друже-брате,
У дівчини в чужій хаті,
В рушниках та й у хустині
Захована в новій скрині.
Примітки:
Останні два рядки кожного куплету - двічі.