Є на світі заздрість чорна,
Чорна-чорна, як ворона
І вона, неначе жорна,
Наше щастя помолола.
Ти повірив пересудам,
Мовчки гримнув ти дверима,
І пішов, а я лишилась
Однока і безкрила.
Приспів:
Не залишай мене, бо я тебе кохаю,
Бо ще не згас вогонь палкого почуття
Не залишай мене, єдиний, я благаю,
Без мене не будуй собі нове життя.
Не залишай мене, коханий.
Ти мене колись побачив
У брехні кривому люстрі,
Ти дивився, як я плачу,
І не йшов мені назустріч.
Ти і вірив, і не вірив
Всім словам моїм й проханням,
Ти пішов і так нещиро
Посміхнувся на прощання.