Ти ідеш, блукаєш
По сирій землі
Ти когось шукаєш
В сірій далині
Раниш босі ноги
Об суху стерну
А навколо - поле
Гіркого полину.
Ти біжиш тим полем,
Падаєш без сил
Змахуєш до неба
Залишками крил
І змією в душу
Заповзає страх:
Полинове поле -
Безконечний шлях.
Як пройдеш пів-поля
То згадаєш всіх,
Хто ішов з тобою
Та дійти не зміг
Ти згадаєш радість
Ти згадаєш сміх
Сивина на скроні -
Як на душу гріх.
А у того поля
Випалений край
Ти заплатиш болем
За пережитий рай
А на тому краї -
Квіти і хрести,
Бо життя прожити -
Поле перейти.