Закричали ворони-по степу широкому,
Та по моїй душі…
Заплескали крилами, зустрічали ворога,
Хлібом та сіллю.
Продали правду продали-віру,
Продали душу чорному звіру.
В тім твоя доля, в тім Божа воля,
в тім-твоє щастя, що згинув-вчасно.
Немає чого тут боятись -
Шлях до любові лежить тільки крізь муки.
Тут можна тільки сміятись, сміятись над тим,
Що не має, кому дати руку
На моїх долонях кожного дня -
Зўявляються-криваві хрести,
І м`язи в ногах тріщать від того,
Тріщать від того, що так важко іти.
Земля тобі пухом-Останній Бандерівець!
Скажи мені, що то за правда, якщо її можна,
Нагодувати, зігріти, а потім - у постіль.
Скажи мені, що то за правда, якщо її,
Не чути навіть крізь постріл.
Де всі ті мої брати, з якими я міг би навколо ватри -
Пуститись у танок?
Де всі ті мої брати, з якими я міг би у радості
стріти
Земля тобі пухом-Останній Бандерівець!