В старесенькій церкві біля озера чистого,
Там, де горять куполи позолочені,
Старий священик з кадилом і рясою
Нас обвінчає під звуки блаженнії.
Скинеш на землю фату білосніжную,
Разом підем в життя нами омріяне,
В життя з такими, такими надіями,
Богу покірні та Богу невірні.
І, дивлячись на кільце вінчальне,
Згадуєм ми куполи позолочені
І Богородиці очі печальні,
І поцілунки під звуки блаженнії.