Хочеш, я стану твоїм наркотиком?
Будеш мене у себе вводити!
Хочеш, я стану пухнастим котиком?
Ти мене гладь, а я буду шкодити!
Хочеш, стану твоєю піснею?
Тільки співай разом із подружками!
Хочеш, стану попсою російською?
Слухай мене – і сльози в подушку!...
Хто ж це там так співає?
З думки мене збиває!...
Брала льон, брала льон, брала матірку,
Не вдалася я у батька – тільки в матінку.
Брала льон, брала льон, брала конопельки,
Якби така до роботи, як на витребеньки.
Ой гоп та помалу та напряла штани з валу,
Та напряла, та наділа – кажуть люди, що до діла.
Хочеш, я стану твоєю думкою?
Думай мене, якщо думати вмієш!
Хочеш, стану жувальною гумкою –
Жуй, скільки хочеш, – не потовстієш!
Хочеш, стану твоєю машиною?
Будеш мене заправляти й заводити!
Хочеш, стану мильною піною?
Пахнути буду і в очі заходити!...
Але воно все співає!
Спасу від нього немає!...
Я на бочці сиджу, бочка котиться,
Ніхто заміж не бере, заміж хочеться.
Кури мої, кури, рябенькі і бурі,
Якби мені чоловіка моєї натури.
Щоб горілку не пив, табаку не нюхав,
Чужих жінок не любив, одну мене слухав.
Хочеш, я стану твоїм льодяником?
Кремовим тортом, вівсяним печивом?
Свіжим бубликом, черствим пряником?
Пляцком, якому бракує дечого?...
Міг би я стати французькою булкою!
Міг би я стати пампушкою пишною!
Став би батончиком, став би пігулкою,
Став би твоєю машинкою втішною...
Тільки ж оті співаки
Мені забивають баки!...
Попід мостом риба з хвостом – нікому ловити,
А лящівських парубків нікому любити.
Попід мостом – риба з хвостом, а ізверху – рибаки,
На слободі – гарні хлопці, а на горі – дураки.
Ой лин та карась та у морі трепетавсь,
Я з чорнявим ночувала, а білявий добивавсь.
Ой дай, Боже, чого хочеться,
Нехай моя голівонька не клопочеться.