Ми завзятії хлопці
Наші мозки в коробці
Та коробка закрита
Від проникнення світла
Ми мету свою маєм
Все чуже зневажаєм
І не бийте нам в лоба
Бо даремна ця спроба
Помремо за ідею
Пазурі геть від неї
Сіра маса без форми
І без певної норми
Сестри милі створіння
Контролюють сумління
Безкорисно кохають
Сумнів в мить розчиняють
На шматки серце рве какофонія
Що породжують думки нікчемні
Хто був ангелами завтра злодії
Навкруги одна дисгармонія