Я хочу звільнити своє життя,
Не думать про біль і про каяття.
Я хочу злітати в неба блакить,
Не вірити в те , що знову болить.
Навіщо, навіщо люди ви,
Збирали по мою душу суди
І чи стало легше опісля вам,
Коли не лишилось підсудних - судам.
Відлітаю сама, неначе свободна я - Каліма,
Що крила до сонця ніжно здійма
В багрянім вогні - печалі нема
Я відбудую крила мої
І пролечу милі свої,
Знаю природа наших надій
Це моє небо сповнених мрій.
Я непомітна Каліма,
Ти не шукай мене дарма,
Я обернусь тобі сама,
Теплом що серце обійма.
Відлітаю сама, неначе свободна я - Каліма,
Що крила до сонця ніжно здійма
В багрянім вогні - печалі нема
Відлітаю сама, неначе свободна я - Каліма,
Що крила до сонця ніжно здійма
В багрянім вогні - печалі нема