Завжди, завжди хотів з тобою провести ціле літо.
Ми не знайшлися двоє – розвіялися вітром.
Завжди я палко мріяв з тобою бути взимку,
Обставини не склались, ти не знайшла хвилинки.
Ночами темними, ночами довгими
Про тебе думав, тобою марив.
В ілюзіях своїх робив не перший гріх,
Тебе торкався, тобою милувався я.
Постійно намагався з тобою говорити,
Ти ухилялась спритно, вдавала що не чуєш.
Щодня я прокидаюсь, нову плекаю спробу
Твоє холодне сердце теплом зігріти знову.
(х4)
Ночами темними, ночами довгими
Про тебе думав, тобою марив.
В ілюзіях своїх робив не перший гріх,
Тебе торкався, і милувався.