Вона не зводить погляд свій
І тихо витирає сльози.
І пише вірші про любов,
І просто жде.
Минув у сердці буревій,
Минули вже дощі і грози.
Але вона надіється,
Що він прийде.
Забудь його, забудь.
Мине любов як дим.
У мріях, у його –
Не ти, не ти, не ти.
Забудь його, забудь.
Мине любов як дим.
У мріях, у його –
Не ти.
Вона сліпа у почуттях,
Не чує що говорять люди.
І пише вірші про любов,
І просто жде.
І взагалі байдужі їй,
Розмови ці і пересуди.
Але вона надіється,
Що він прийде.
Забудь його, забудь.
Мине любов як дим.
У мріях, у його –
Не ти, не ти, не ти.
Забудь його, забудь.
Мине любов як дим.
У мріях, у його –
Не ти.
Забудь його, забудь.
Мине любов як дим.
У мріях, у його –
Не ти, не ти, не ти.
Забудь його, забудь.
Мине любов як дим.
У мріях, у його –
Не ти.