Загорілась весна березневим сонцем,
Виганяли з казарми - брата на брата.
Новонароджений Тарас заплакав,
Старечими сльозами, квітами з кров’ю.
Весна згоріла...
Хто за волю - того за грати...
Брат брата - патиком по голові,
Брат брата - каменем між очі,
Скажені пси нишпорять між нами,
Старанно вишукують свіжого м’яса.
Весна згоріла...
Хто за волю - того за грати...
Плакала мати, батько посивів,
Що ж ви, синочки, мої наробили?
Плакала мати, на хрестах, на могилах,
Хіба ж я для цього, вас, на цей світ народила?
Весна згоріла...