А жар-птиці ночами за зорями мчать,
А жар-птиці під ранок під вікнами
Сплять,
І в морозні світанки сідої зими
В сонні шиби дзвенять молодими
Крильми...
Буде ранок і день. І висока блакить.
Дивне сонце вгорі, наче дзвін,
Задзвенить,
А з вікна озовуться прозорі льоди –
Сиво-срібного пір’я химерні сліди...