Знов наче впала з неба
Тінь і не видно берег
Страх роз’їдає очі
Стій! Я уже не хочу так!
Сон не стає чіткіше
Біль розчиняє тишу
Ніч дзеркалі відбилась
Крик! Все, що залишилось там!
Пр.
уже не зламати
Невидимі грати
І не подолати час
Знайти в собі сили
Розправити крила
Якби ще раз!
Та знову
Дні зникають неохоче
Тіні дивляться у очі
Біль вертається щоночі, як завжди
А ранок
Знову спалить всі бажання
Хвиля страху тихо мине
І ніч забуде мене…
Ніч відчиняє двері
Шлях губиться в пустелі
Час висе непорушно
Страх роздягає душу
Тінь знов ховає стіни
Біль, як удар у спину
Крок кожен раз востаннє
Гнів-то моє бажання!
Пр.