Ти знову прийдеш, відкриєш тихо двері
І усміхнешься, мов не було дня.
Моя душа немов пустеля -
Кохання спрага випекла до тла.
Тиша як струна - я в ній одна.
Ніч без сна. Обійми мене,
Я так тебе чекаю!
В твоїх обіймах падаю я в небо.
Ти – вогонь, вуст палких не спиняй.
Нехай на погляд твій скажу – «Не треба!»
Ти кохай і не питай,
Не питай.
Нам не сховатися від себе
І не втекти від клятих мрій.
Нас поєднало вічне небо.
І ти лиш мій,
Назажди мій!
Тиша як струна - я в ній одна.
Ніч без сна. Обійми мене,
Я так тебе чекаю!
В твоїх обіймах падаю я в небо.
Ти – вогонь, вуст палких не спиняй.
Нехай на погляд твій скажу – «Не треба!»
Ти кохай і не питай,
Не питай.
Я так тебе чекаю...
В твоїх обіймах падаю я в небо.
Ти – вогонь, вуст твоїх не спиняй.
Нехай на погляд твій скажу – «Не треба!»
Ти кохай і не питай,
Не питай.
Нехай на погляд твій скажу – «Не треба!»
Ти кохай і не питай,
Не питай.
Не питай!