Холодний вітер в очі мені, меланхолічно сяють міста вогні.
Слова мов риби тихо сплять в глибині
Я нерухомий мов постріл.
А твої сльози – холодна роса,
Байдуже дивляться униз в небеса.
І жоден з нас дива більше не жде.
Вже ти сама є Сем.
Десь тихо блюзлунає у ночі,
Ну щож ти серце мовчиш.
Летить далеко, як лелека
Моє серце над землею,
І шукає край землі і самоти.
Твої малюнки палить спека
І вкриває лід стосунки,
Хоч тебе я сто разів вже простив.
Сценарій щастя простіше води
І хепіенд є у пєсі завжди.
Але хто може дістатись туди,
Якби було б це так просто.
У гучномовці хвиля пливе,
Мене вже пошепки він не позве.
Ми не знайдем синій зоряний храм.
Вже ти сама є Сем.
Десь тихо блюзлунає у ночі,
Ну щож ти серце мовчиш.
Десь тихо блюзлунає у ночі,
Ну щож ти серце мовчиш.
Летить далеко, як лелека
Моє серце над землею,
І шукає край землі і самоти.
Твої малюнки палить спека
І вкриває лід стосунки,
Хоч тебе я сто разів вже простив.
Летить далеко, як лелека
Моє серце над землею,
І шукає край землі і самоти.
Твої малюнки палить спека
І вкриває лід стосунки,
Хоч тебе я сто разів вже простив.
Хоч тебе я сто разів вже простив.