Ловлю твій погляд знову,
Безглузді розмови.
Ти на грані, мить признання,
Стоп. Ще ні, зачекаєм з коханням.
Сотні версій бентежать свідомість,
І одна лиш розв'язка натомість,
Стрімко падаєм згори донизу,
Ну будь-ласка постав тут репризу.
Знову, знову, знову, знову
Починаю відверту розмову,
Треться серце об підлогу,
Скільки можна? Знову й знову
Що сказати, як зробити?
Де змовчати, як прожити
Весь цей час мені самому,
Доки разом будем знову?
Приспів:
Августо, не муч моє серце пусто.
Облиш свої переконання,
Давай віддамося у руки коханню.
Августо, ти вимкнеш у спальні люстру,
Зануримо вікна в фіранки
Такої як ти ще не мав я коханки.
Місяць вечір розпочав,
Ніч під крила нас накрила,
Тільки словом зачекай
Обрізаєш мені крила.
Ти як день, а я як ніч,
Зустріч разом лиш на грані,
Скільки б не складав пісень
Все одно в розчаруванні.
Пролітають вечори
Довгим шлейфом сподівання
Серце прагне догори,
До вершини існування.
Твоя гордість і любов
В перемішку із бажанням,
Розпалили все в мені
Серце прагне лиш кохання.
Приспів:
Августо, не муч моє серце пусто.
Облиш свої переконання,
Давай віддамося у руки коханню.
Августо, ти вимкнеш у спальні люстру,
Зануримо вікна в фіранки
Такої як ти ще не мав я коханки.