З тобою без болю я не уявляю життя,
Цей дощ усе розповів, я усе зрозуміла...
Відчула, що повітря солодше, коли тебе поряд нема,
Все одно, ця весна мене вбила.
Я поза грою - це твоя весна,
Мені огидний запах власних сліз,
Замало болю - знов кусай вуста,
Облиш мене, я вже не тій каприз...
Ковтаю тій запах, задихаюсь - поцілуй мої шрами,
Ти пахнеш ментолом, а я - мокрим тілом.
В моєму серці ще не загоїлись рани,
А ти - вже зламав мої крила...
Я поза грою - це твоя весна,
Мені огидний запах власних сліз,
Замало болю - знов кусай вуста,
Облиш мене, я вже не тій каприз...
Жаліюсь небу крізь заплямоване скло,
Настільки пасивна й безсила.
Хочеш - залиш, мені все одно...
Мої гарячі сльози вже не обпікають,
Твоя весна мене вбиває, а я...
Я поза грою - це твоя весна,
Мені огидний запах власних сліз,
Замало болю - знов кусай вуста,
Облиш мене, я вже не тій каприз...