Знаєш, для мене вже не існує твого запаху,
А твоє тепло морозить кінчики пальців.
Знаєш, я не хочу чути твоїх аргументів, я зла...
Я не шукала собі нових жертв, бо знала, що вони мене знайдуть самі
Та не гадала, що в той час, коли тебе чекала,
Ти мав все те, що так не вистачало мені
Не вистачало мені...
І всі твої тези тобі протилежні
Тобі так краще...
Ти знайшов собі нове стерво
Не імпровізуй зі мною - справа нелегка...
Вже не відчуваю болю, бо вже не сама
Я - не імпровізація...
Звідки у тебе стільки нових звичок?
І чому ти так легко забив на принципи?
Та ти живеш, як відчуваєш, ну а далі що, ти сам не знаєш...
Я бачу наскрізь, я позбавляю надії,
Я чекаю того, хто не достойний бути мрією
Та знай, тебе я не зрікалась, ти ж сам розбив все, що здавалось міцним
Все, що здавалось моїм...
І всі твої тези тобі протилежні
Тобі так краще...
Ти знайшов собі нове стерво
Не імпровізуй зі мною - справа нелегка...
Вже не відчуваю болю, бо вже не сама
Я - не імпровізація...
Я, звісно, теж не була залізна...
Ти трішки мені був теж корисний
Я - не імпровізація...